В цьому розділі батьки знайдуть поради щодо того, що таке стрес, як реагує дитина, яка знаходиться в стані стресу, та як допомогти дитині впоратися та подолати стрес.

Стрес (від англ. слова stress - напруження, тиск) - реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) ззовні. Загалом стрес - це нормальна реакція здорової людини, захисний механізм нашого
організму. Виникнення стресу означає, що людина, зокрема дитина, включилася в певну діяльність, спрямовану на протидію небезпеч-ним для неї впливам. Під час стресу відбуваються глобальні психо-фізіологічні, біохімічні зміни в організмі, спрямовані на мобілізацію захисних сил та адаптацію до ситуації (стресора).

Стрес не є шкідливим тоді, коли дитині вдається швидко уникнути стресового впливу або адаптуватися до нього.

Однак здатність до адаптації не безмежна. У разі якщо інтенсивність впливу стресора та тривалість стресу перевищують можливості організму протидіяти, якщо вплив має різко негативний характер, такий стан називають дистресом (станом хронічного стресу). Дистрес викликає дезадаптацію - стан надмірного психічного, емоційного та м'язового напруження, порушення діяльності внутрішніх органів та поведінки.

Реакції дітей у стресових ситуаціях

Коли в наше життя вриваються різні стресові фактори, то запускаються автоматичні тілесні реакції. Наш  розум починає функціонувати заради виживання, генеруючи реакції, спрямовані на реалізацію програ-
ми «боротися чи врятуватися втечею» (її ще називають реакцією «бий або біжи»). У таких ситуаціях працює так званий «мозок ящірки» (лімбічна система), що сформувався у людства мільйони років тому. Це
дуже важлива частина мозку: саме вона швидко реагує на небезпеку й забезпечує наше виживання. Коли загроза минає, мозок опрацьовує інформацію і пояснює те, що трапилося. Так ми отримуємо досвід.

Виживання дитини безпосередньо залежить від її рідних і близьких дорослих, а також від того, як вони допомагають їй впоратися зі стресовими емоціями. І що менша дитина, то більшої допомоги від батьків
вона потребує в «опрацюванні» стресових ситуацій, адже зона мозку, яка за це відповідає, ще не сформована, а «мозок ящірки» є домінуючим інструментом реагування. Саме тому нам насамперед необхідно заспокоїти «мозок ящірки» дитини, а вже потім говорити з нею.

СХЕМА РОБОТИ МОЗКУ ДИТИНИ У СТРЕСОВІЙ СИТУАЦІЇ

Коли у дитини вирують емоції (лімбічна система в дії) - мислення не працює. Нотації дорослих не спрацьовують. Щоб дитина вас почула, спочатку їй треба заспокоїтися. Не повчайте «ящірку» і не вияв-
ляйте агресію щодо неї, бо вона вас сприйме як загрозу й опиратиметься навчанню. Заспокойте «ящірку». У стані спокою вмикається мислення - і дитина стає готовою до діалогу й засвоєння уроку.

Ми маємо визнати, що у переляканоъ дитини, як і в сильно переляканої людини, всі реакції обумовлені інстинктами! І що менша дитина, то більше її стан визначає стан батьків. Тобто для дітей дуже важливим для подолання стресових ситуацій є наш стабільний стан і те, як ми самі долаємо стрес. Тож зосередьтеся на стабілізації власних емоцій та відновленні безпечного зв'язку з дитиною, будьте доступні та відгукуйтеся на заклик дитини.

Контакт із дитиною у стресі

Для того, щоб заспокоїти «мозок ящірки», а вже потім говорити з дитиною, необхідно виконати прості дії, засновані на системі прив'язаності між батьками та дітьми. Вам потрібно немовби «підключитися» до дитини та «перевести» її у свій спокійний режим. Використовуючи метафору, необхідно своїм
внутрішнім градусом відрегулювати температуру дитини: зігріти, якщо градус впав і дитина знесилена та в'яла, або ж, навпаки, остудити, якщо емоційна температура дитини підвищена й дитина збуджена та надто активна.

Та спочатку потрібно налагодити контакт із дитиною. Для цього є п'ять простих способів:

Допомога дитині для її стабілізації

ДОПОМОГА ДІТЯМ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

ДОПОМОГА ПІДЛІТКАМ

Загальні поради з подолання стресу